Останні кілька місяців франківська ГО «Медіа група» працює над проектом «Екофонд Прикарпаття: чому гроші не вирішують екологічних проблем». Як наслідок, активісти знайшли багато порушень, і з ними вони звернулися у Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області. Відповідно до ухвали суду уже має бути відкрито п’ять кримінальних проваджень. Як розповідає юристка «Медіа групи» Зоряна Івасишин, статті дуже ґрунтовні. Дівчата проробили важливу роботу: дивилися акти, договори, виїжджали на місце. І поліція повинна була зареєструвати провадження тільки прочитавши матеріал, який опублікували у газеті. «Натомість що ми маємо? – каже вона. – Ми маєте те, що нам з боєм довелося  працювати. Активістки були змушені писати заяву про злочин в Головному управлінні на Сахарова,…

На збереження природного навколишнього середовища Прикарпаття з обласного природоохоронного фонду щороку виділяють понад 100 мільйонів гривень. Значна частина цих коштів щороку йде на так звану охорону земельних ресурсів. Серед найпопулярніших робіт за цим пунктом – берегоукріплення. ГО «Медіа група» останні п’ять місяців працювала над вивченням екологічного фонду Прикарпаття. Головні висновки з проекту такі: – Екологічні кошти часто використовують для заходів, які можна назвати латанням дірок. Відповідно, шукати тут екологічний ефект дуже важко. Наприклад, укріплюючи берег в одному місці, майже одразу з’являється потреба продовжувати аналогічні роботи вже в іншому. – Виділення коштів на екологію чомусь надто часто відбувається наприкінці року, коли братися за прозору процедуру та і саме виконання робіт уже…

З лютого по травень 2019 року ГО «Медіа-група» досліджувала використання екологічних коштів за 2016-2018 роки. Як результат, було опубліковано шість журналістських розслідувань. Більш детально активісти зупинилися на Калуському, Галицькому, Снятинському, Косівському та Верховинському районах. Щороку в Івано-Франківський обласний фонд охорони природного навколишнього середовища надходить понад 100 мільйонів гривень екологічних податків. Ці гроші мали би працювати як компенсація природі за завдані підприємствами-забруднювачами збитки. Кошти розподіляють між районами області, а за розподіл попередньо голосують депутати Івано-Франківської обласної ради. На думку активістів, розподіл коштів не можна назвати ані пропорційним (бо є райони, які отримують дуже незначні суми фінансування, як наприклад Калуський), ані прозорим (бо, скажімо, Снятинський район не входить до переліку тих, що…

Укріпити все. І бажано взимку. На Верховинщині із 36 природоохоронних заходів, гроші на які за останні три роки виділяли з обласного екологічного фонду, 24 були пов’язані з укріпленням берегів гірських річок. Це 26 мільйонів гривень, або 83% від усієї суми фінансування. Левову частку цих коштів освоювали за рекордні день-два-тиждень… А фірми, які це робили, належать родичам колишніх і нинішніх чиновників. На збереження природного навколишнього середовища Прикарпаття з обласного природоохоронного фонду щороку виділяють понад 100 мільйонів гривень. Значна частина цих коштів щороку йде на так звану охорону земельних ресурсів. Серед найпопулярніших робіт за цим пунктом – берегоукріплення. Мільйони гривень щороку законсервовують габіонами в береги гірських річок. Здебільшого – на Косівщині та…

Снятинський район входить у п’ятірку за обсягом освоєних екологічних коштів з обласного бюджету. Водночас, з огляду на проблеми з охороною довкілля, він не входить до переліку районів, що потребують першочергового фінансування. За останні три роки гроші з екологічного фонду на Снятинщині витрачали на заміну каналізації та озеленення психоневрологічного інтернату, яке перетворилося на благоустрій із новою бруківкою та лавками, що, очевидно, є нецільовим використанням коштів. До того ж, як виявилося, фірма, якій поталанило освоїти сотні тисяч гривень на «озеленення», навіть не має таких робіт у переліку видів своєї діяльності. Усе для особливих людей чи особливих підрядників? У Снятинському психоневрологічному інтернаті, який є комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради, умови перебування його пацієнтів…

Бурштинська ТЕС є найбільшим платником екологічного податку на Прикарпатті. За рік компанія сплачує понад 300 мільйонів гривень. 55% із них залишаються на місцевому рівні. Непоганий фінансовий ресурс для вирішення складних екологічних проблем, правда? Ці кошти у Галицькому районі невпинно та активно використовують, однак до охорони довкілля ці заходи мають дуже опосередкований стосунок. За останні три роки до місцевих бюджетів Галицького району загалом надійшло понад 244 млн. гривень екологічного податку. Понад 90 відсотків цієї суми – це надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, ще кілька відсотків – надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти. Оскільки найбільшим платником екологічного податку є Бурштинська ТЕС, яка розташована на…

Як ми повідомляли раніше, працюючи нам матеріалом «Крізь пальці: на калуську екологію та проблеми району», активісти громадської організації «Медіа група» детально зупинилися на берегоукріплювальних роботах у Калуському районі. Як наслідок, дослідили, що ФОП Дорош Юлія Володимирівна за результатами декількох тендерів на значні суми, уклала договори з суб’єктами владних повноважень для виконання надзвичайно складних, трудомістких спеціальних будівельних робіт. Кошти на ці проекти виділялися згідно з рішенням ОДА «Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень від 24.03.2017. № 467-13/2017». А договори, які були укладені з ФОП, не передбачали залучення субпідрядників, а також містили вимогу надання документів, що підтверджують фактичне перебування робітників у відрядженні і…

За кілька останніх років Косівський район став фаворитом в освоєнні коштів із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Майже 80% грошей, спрямованих у цей гірський край за три роки (понад 35 мільйонів гривень), витратили на укріплення берегів місцевих річок і потічків. Схоже, захист косівчан від повеней видається депутатам облради найбільш важливою справою в охороні довкілля в області. До прикладу, на Калуський регіон з його відомими екологічними проблемами за такий же період було виділено вчетверо менше грошей. Та чи насправді аж так болить обранців громади, котрі голосують за розподіл екологічних коштів, ймовірне підтоплення обійсть у горян? Чи у мільйонах, які зариваються у габаритні укріплення берегів, може бути присутній чийсь інтерес? Журналісти…

Працюючи нам матеріалом «Крізь пальці: на калуську екологію та проблеми району», активісти громадської організації «Медіа група» детально зупинилися на берегоукріплювальних роботах у Калуському районі. Як наслідок, дослідили, що ФОП Дорош Юлія Володимирівна за результатами декількох тендерів на значні суми, уклала договори з суб’єктами владних повноважень для виконання надзвичайно складних, трудомістких спеціальних будівельних робіт. А саме: проведення заходів для боротьби з шкідливою дією вод в с. Перевозець Войнилівської селищної ради об’єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області; відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Болохівка біля автодорожнього мосту в с. Верхня Верхнянської ОТГ Івано-Франківської області; відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Сівка в с.…

Уже не перший рік загрозливу ситуацію з охороною довкілля у Калуші називають «головною проблемою техногенно-екологічного характеру, яка склалася на території Прикарпаття». В офіційних документах комплекс невідкладних заходів з недопущення екологічної катастрофи – завдання №1. Але всі заходи – лише на папері. У реальності найнебезпечніший регіон отримує лише 2-3% від видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. При цьому левова частка цих коштів надходить не в місто, а на район. За ці гроші якісь сумнівні фірми виконують не менш сумнівні роботи. Тоді як вирішення реальних екологічних проблем впирається у «відсутність фінансування». Міністерство екології та природних ресурсів України за три останні роки не профінансувало жодного природоохоронного заходу на території Калуша чи Калуського…