Активісти ГО “Медіа група” підсумували вивчення екофонду Прикарпаття

З лютого по травень 2019 року ГО «Медіа-група» досліджувала використання екологічних коштів за 2016-2018 роки. Як результат, було опубліковано шість журналістських розслідувань. Більш детально активісти зупинилися на Калуському, Галицькому, Снятинському, Косівському та Верховинському районах.

Щороку в Івано-Франківський обласний фонд охорони природного навколишнього середовища надходить понад 100 мільйонів гривень екологічних податків. Ці гроші мали би працювати як компенсація природі за завдані підприємствами-забруднювачами збитки. Кошти розподіляють між районами області, а за розподіл попередньо голосують депутати Івано-Франківської обласної ради.

На думку активістів, розподіл коштів не можна назвати ані пропорційним (бо є райони, які отримують дуже незначні суми фінансування, як наприклад Калуський), ані прозорим (бо, скажімо, Снятинський район не входить до переліку тих, що потребують першочергового фінансування, але за сумою виділених за останні три роки коштів — у п’ятірці лідерів).

На першому етапі дослідження «Медіа група» показала, скільки загалом коштів заходить в екологічний фонд та як розподіляється екологічний податок. На другому етапі — почали аналізувати використання екологічних коштів в розрізі районів. Активістка Юлія Канюс акцентує, що Калуський був обраний першим не випадково.

«Калуш уже добрий десяток років називають серйозною екологічною загрозою не лише нашого регіону, а й цілої України та Європи зокрема, – говорить Юлія Канюк. – Домбровський кар’єр, відвали і хвостосховища, а також провалля, які утворюються на території міста — це ті три проблеми, які в усіх на слуху. Але як з’ясувалося, на вирішення цих проблем останні кілька років місто не отримує майже нічого – ні з обласного природоохоронного бюджету, ні з подачі Мінекології».

За три роки в екологію Калуського району загалом було спрямовано трохи більше 12-ти мільйонів гривень, що складає 3,4 % від загальної суми касових видатків з обласного природоохоронного фонду (362,3 млн грн. за 2016-2018 рр.).  Більшу частину цих коштів спрямували якраз на район, де вони були використані на берегоукріплення невеликих річок і потічків, на каналізування, поодиноко — на придбання сміттєвих контейнерів. А місто з цих коштів отримало три з половиною мільйони.

Загалом за кілька місяців журналісти ГО «Медіа Група» об’їздили 5 районів області: Косівський, Калуський, Галицький, Снятинський та Верховинський. Більш-менш спільну проблематику мають гірські райони, де зокрема безкінечно укріплюють береги річок.

Берегоукріплення є однією з найбільших статей витрат екологічного фонду, проте проаналізувати прозорість виконання цих робіт — складно. Перше — усі договори заключають за допороговою процедурою, ймовірно, навмисно розбиваючи роботи до допорогових 1,5 млн гривень. Це дає змогу розпорядникам коштів (районній чи сільській раді) на місці визначити підрядника робіт, без конкуренції. Звісно, за таких умов з’являються фірми-фаворити. Наприклад, на Верховинщині – це фірма «Християна» всього за вісім місяців (із жовтня 2017 до червня 2018 року) отримала і виконала 7 підрядів на суму в понад 9 мільйонів гривень; на Косівщині таким беззаперечним фаворитом стала фірма «ПМК-77», яка сумарно освоїла майже 15 млн гривень.

Снятинщина вразила грандіозним екологічним проектом — реконструкцією місцевого сміттєзвалища. Від 2015 року на цю справу вже витратили 7,6 мільйона гривень. Якщо спочатку проект реконструкції і розширення полігона передбачав 18 мільйонів витрат, то через кілька років сума зросла до 45 мільйонів. І зростанню вартості ще не видно кінця.

Галицький район цікавий озелененням, адже на нього в рік спрямовують 600-800 тисяч гривень. Але під озелененням тут — і косіння трави, і санітарне обрізання дерев, і інші схожі заходи, які загалом не дають жодного екологічного ефекту. Схоже, що Галицький район займається не озелененням, а декоративним прибиранням території.

З всіма виявленими під час дослідженнями фактами, які можуть містити ознаки порушень або зловживань, ГО «Медіа Група» за допомогою юристки Зоряни Івасишин, звернулася до правоохоронних органів. Наразі порушено 3 кримінальні справи. Триває перевірка.

Узагальнюючи результати дослідження, можна зробити кілька висновків:

1. Екологічні кошти часто використовують для заходів, які можна назвати латанням дірок. Відповідно, шукати тут екологічний ефект дуже важко. Наприклад, укріплюючи берег в одному місці, майже одразу з’являється потреба продовжувати аналогічні роботи вже в іншому.
2. Виділення коштів на екологію чомусь надто часто відбувається наприкінці року, коли братися за прозору процедуру та і саме виконання робіт уже немає часу. Попри це, в грудні, судячи з аналізованих нами документів, береги укріплювали практично в усіх районах, які ми досліджували і роботи можуть робитися за 2 дні.
3. Важко дослідити прозорість як розподілу екологічних коштів, так і подальшого вибору виконавця тих чи інших робіт. На сайті Prozorro майже не публікують тендерної документації із технічним завданням, не завжди є оприлюднений навіть сам договір. Відкритих конкурентних торгів також немає. Суми робіт не перевищують 1,5 млн грн, що дозволяє не обирати підрядника через конкурентну процедуру.
4. Чомусь не фінансуються програми зі збереження атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, збереження природо-заповідного фонду, охорони мінеральних ресурсів, екологічного моніторингу. Проблема зі сміттям, що є кричущою для гірських районів, вирішується закупівлею контейнерів і не вирішується його захороненням з екологічним ефектом.